Тип уроку: урок дослідження
Обладнання: Белль Г. “Подорожній, коли ти прийдеш у Спа...”, портрет Г. Белля, Ф. Ніцше, Цезаря, Цицерона, ілюстрації до оповідання, репродукція картини художника Фейєрбаха “Медея”.
Хід уроку
- Організаційний момент
Зміст роботи :
- Визначення актуальності теми проекту.
- Поділ учнів на групи, розподіл між ними обов’язків.
- Дослідження теми та підготовка до презентації проекту.
- Оцінка та самооцінка ходу виконання проекту.
Тривалість дослідження ― 1 урок.
2. Актуалізація опорних знань. (Перегляд фрагментів воєнного фільму).
Вчитель: Незгладимий слід залишила в історії багатьох народів Друга світова війна. Нічим не зміряти пережиті народом страждання. Тема Другої світової війни знайшла своє гідне місце у творчості багатьох відомих майстрів слова. Вона вічна, як вічний сам народ, що вистояв.
Високим антивоєнним і гуманістичним пафосом відзначається оповідання Г. Белля “Подорожній, коли ти прийдеш у Спа...”
3.Оголошення теми, мети уроку
4. Образне осягнення та інтерпретація тексту
Завдання на випередження: Група «Історики» готувала « Відомості про Спарту», група «Психологи» - інформацію про школи Німеччини, що готували юнаків до військового життя.
Виступи учнів:
Історики
Спарта ― це давньогрецький поліс у Лаконіці, що перетворився на велику державу. Жителі Спарти відзначалися високим рівнем патріотичного, духовного й фізичного виховання, мужністю, волею, витримкою.
Війни Спарти справедливі.
Психологи
Школи Німеччини ― нацистські заполітизовані, де проповідували відкриту теорію шовінізму, просякнуту відвертою ненавистю до представників інших націй. Німеччина проводила політику нападу
Вправа: Незакінчений вираз.
Історики Психологи
Воїни загинули……. Відстоюючи свободу Герой не знає……за що воює. 
Висновок: Безглуздість, антигуманність війни
Робота з текстом: Знайти в тексті місця, які підтверджують висновок «істориків» та «психологів». (Учні зачитують цитати)
Вчитель: Мірилом усіх вчинків героїв Белля на війні чи в мирні дні, коли війна знову нагадує про себе, є справедливість. Письменник ненавидить фашизм за те, що він був узаконеною несправедливістю, глумом над людською гідністю.
Трагічні фронтові надії, які випали на долю письменника за шість років участі у Другій світовій війні, багато у чому визначили сенс життя і творчості Белля
«Біограф» (Нагадує основні відомості про німецького письменника, лауреат Нобелівської премії 1972 р.)Генріх Белль — відомий письменник повоєнної Німеччини — народився і виріс у місті Кельні в родині робітника. Батьки були глибоко віруючими людьми і виховували у своїх дітях християнську мораль, благочестя. І тому не дивно, що майбутній письменник свого часу не вступив до молодіжної нацистської організації «Гітлерюгенд» і відмовився піти добровольцем на фронт.
Батько Генріха був простим солдатом у роки Першої світової війни, бачив багато страхіть, не любив згадувати ті часи і виховував у дітей любов до ближнього, неприйняття вбивства у будь-якому вигляді. Та це не врятувало Генріха Белля від мобілізації. Довгі шість років він воював на фронтах Другої світової війни, в тому числі й на Східному фронті. Влітку 1943 року він опинився в Україні. Назви українських міст і сіл назавжди закарбувалися в пам'яті письменника.
Чотири рази Белль був поранений, потім здався у полон американцям, де й зустрів звістку про закінчення війни. : Основною темою творів Генріха Белля стала війна
Вчитель: Як ви думаєте, чому така незвична назва твору?
Історики: Незвичайна назва твору взята з давньогрецького двовірша-епіграфа про битву у Фермопольській ущелині, де, захищаючи батьківщину, загинули спартанські воїни царя Леоніда. Автором епітафії був Сінонід Кеоський. У Німеччині вірш став відомим у перекладі Фрідріха Шіллера: «Подорожній, коли ти прийдеш у Спарту, повідай там, що ми всі полягли тут, бо так звелів нам закон».
Вчитель: Який зв'язок німців із спартанцями?( Орієнтовна відповідь учнів. 1.Спартанці у всі віки були для людства прикладом мужності, волі, витримки, відданості батьківщині.
2.Моральну і фізичну загартованість воїни-патріоти отримали в спартанських школах, про які досі ходять легенди.
3.Німецьке імперське керівництво мріяло про владу над усім світом, тому, лицемірно ототожнюючи німецьке шовіністичне виховання з патріотичною спартанською системою; вони готували молодь до поневолення інших народів, вкладаючи у вихованців культ грубої сили, зневаги до людей іншої нації;
Вчитель: Чому фраза не закінчена?
(Орієнтовна відповідь учнів: Фраза, яку винесено у заголовок, не закінчена, тому що юнак не встиг дописати її на дошці перед мобілізацією в діючу армію. Юний хлопчик став не героєм, як спартанці, а «гарматним м'ясом»).
Вчитель: Порівняйте вчинок спартанців і німецьких юнаків.
(Орієнтовна відповідь: Якщо спартанці завершили своє життя патріотичним вчинком — захистом своєї вітчизни, то німецькі юнаки лише скалічили себе, обмануті пропагандистськими фразами про справедливість загарбницьких війн.)
Вчитель: Доведіть, що “Подорожній, коли ти прийдеш у Спарту…» пронизана антивоєнним пафосом.
«Психологи»
І зненацька мені спало на думку, що й моє ім’я справді стоятиме там, укарбоване в камінь, а в шкільному календарі проти мого прізвища буде написано: “Пішов зі школи на фронт і поліг за...” Зображення пригніченого стану скаліченого юнака, його внутрішній монолог про лжепатріотизм, повтори, поступове впізнання гімназії, у якій хлопець провчився 8 років, приводить читача до думки: війна протиприродна і антигуманна.
«Літератори»
Замість пізнання світу, радощів життя вчорашній школяр отримує страшний удар, відчуття, описане в «Апокаліпсисі»: «У ті дні люди будуть шукати смерті, але не знайдуть її, побажають умерти, але смерть утече од них». Епітафія: “Подорожній, коли ти прийдеш у Спарту, повідай там, що ми всі полягли тут, бо так звелів нам закон»- фінал твору Белля запевняє нас, що це біблійне пророцтво може поширитися на все людство, якщо всім не змінити ставлення до життя.
Робота з текстом: Знайти в тексті місця, які переконують читача, що і при житті незміцніла душа обманутого юнака приречена на трагізм існування...
Прослідкуйте гуманістичний пафос твору.
(Орієнтовні відповіді учнів :
- Письменник показує увесь процес народження спогадів у людині:
оповідач детально описує коридор з вішалками й емалевими табличками між дверима, картинами і скульптурами. На фоні охопленого пожежею міста, на першому плані оповіді з’являються предмети, що нагадують мирні дні. Але під склепінням гімназії, де нещодавно звучав дитячий сміх, тепер хриплять поранені, що ось-ось помру.
- У спогадах героя особливу роль відіграє образ хреста. Коли хрест
зняли, на стіні лишився незникний слід, що здавався ще яскравішим, ніж сам маленький і старий хрест. Його не можна було знищити, як не можна знищити у свідомості людини пам’ять минулого, культуру, почуття моралі… Тінь у формі хреста, що проступає на стіні крізь усі шари фарби — це символ мирного часу, «коли ще дозволяли вішати у школі хрести», і всього того в людині, що здатне протистояти війні, руйнації особистості і культури.
- Пам’ять — це можливість зберегти своє людське «я» за будь-яких
обставин. Пам’ять може існувати у формі прекрасних творів мистецтва або запаху тютюну і теплого молока. Кожна історична епоха складається з тисяч спогадів особистих, інтимних спогадів кожної людини. Це той ланцюжок, що зав’язує воєдино минуле і майбутнє, дитинство і доросле життя, одну людину з іншою… Зберегти пам’ять про минуле — то зберегти себе, свою культуру, свою батьківщину.
«Лінгвісти»
Письменник майстерно використав деталь, щоб ще раз показати абсурдність війни, її антигуманну сутність.
Символи:
- поділ прибулих поранених на “мерців” і “решту”;
- розміщення госпіталю в гімназії;
- “колаж”, створений із портрета Ф. Ніцше;
- “легка хірургія”;
- обірвані цитати
Війна забирає молоді життя, нівечить душі, робить людей каліками. Як жити далі цьому молодому солдатові, який із стін школи йде на фронт і три місяці по тому повертається у рідні стіни інвалідом? Автор не дає імені герою оповідання, бо таких, як він, були мільйони; залишає відкритим фінал оповідання, бо неможливо передбачити, що буде далі з цим молодим солдатом. Белль через трагедію однієї людини показує трагедію цілих народів.
Підведення підсумків
Антивоєнний пафос Війна зруйнувала життя людей, їхні душі; перетворила храм знань на храм смерті . Крах ілюзій, насаджених фашистською ідеологією. Гуманістичний і патріотичний пафос: Захист життя людини як найвищої цінності. Свята справа ― віддати життя за свободу і незалежність батьківщини. Смерть, як спасіння від жахів війни.
Домашнє завдання: Написати сценарій документального фільму через призму індивідуальної інтерпретації твору.
Немає коментарів:
Дописати коментар