Данте Аліг'єрі «Божественна комедія»

  Данте Аліг'єрі (1265-1321)- видатний мислитель і поет Італії. Поема «Божественна комедія» (1307-1321)- філософсько - художній синтез середньовічної культури
Мета. Ознайомити учнів із життям і творчістю Данте; охарактеризувати
особливості сучасної для поета епохи; розпочати роботу над аналізом поеми «Божественна комедія», з'ясувати, чому цей твір є філософсько-художнім синтезом середньовічної культури; домогтися засвоєння понять «синтез», «терцина»; розвивати навички зв'язного мовлення, логічного мислення; виховувати інтерес до культурної спадщини людства. Обладнання: портрет Данте Аліг'єрі, ілюстрації до твору, текст поеми.
                                                                        Вірування і змагання середніх віків він перетопив                     у органічну єдність і вилив, немов у бронзі,
в своїй безсмертній поемі як найкращий їх пам'ятник.
                                                                                                                                  Іван Франко

Врятувати людей від ганебного стану
і привести їх до щастя.
Данте Аліг'єрі

Словникова робота Синтез - узагальнення найвищих досягнень
Терцина - строфа з трьох рядків, де перший римується з третім, а другий - з першим уже наступної терцини.
Хід уроку
І. Мотивація навчальної діяльності.  «Асоціативний кущ»
-Що ще потрібно людині для щастя?
дивовижна легенда. Якось глибокої ночі, коли навколо панувала тиша, у браму одного монастиря гучно постукав блідий, змучений подорожній. Брязкіт заліза пролунав у гарячому повітрі. Воротар запитав, хто стукає і що йому треба. На це незнайомий відповів глухо і коротко «Миру!» Цим подорожнім був флорентійський вигнанець, найвидатніший поет Італії Данте Аліг'єрі. Не тільки для себе жадав він спокою і миру, а й для батьківщини своєї, що терзалася безкінечними чварами, війнами й міжусобицями.
Оголошення теми і мети уроку
II. Слово надається «біографам».
Завдання класу: за розповіддю учнів скласти питання для інтерв'ю з Данте
1.Перший учень.
- Життя Данте овіяне легендами, що виникли ще в ті далекі часи. Народився він 1265 року в сім ї флорентійського дворянина. Мати померла дуже рано, і Данте не пам'ятав її. Батько дав синові ґрунтовну освіту, відправивши його до Болонського університету. Його вченість набута швидше за все самоосвітою, базується на символіці, містиці, метафізиці церковної літератури. Але пізніше Данте вдалося розірвати пута середньовічної схоластики і взагалі часу, випередивши його.
2. Другий учень.
- Коли хлопцеві виповнилось 9 років, він зустрів на вулиці свою ровесницю, доньку сусіда Беатріче Портінарі. Ця перша зустріч, що давно обернулася на поетичну легенду, зворушила душу Данте і створила в його уяві нетлінний образ Кохання, який згодом увійшов у його творчість. Про дівчину- ідеал пише Данте в своїй першій книзі «Нове життя»
3. Третій учень.
-За традицією того часу, юнак брав участь у різних виборних органах міста. Флоренція являла собою суворе місто з величезною кількістю церков і каплиць. Всередині міських мурів йшла жорстока політична боротьба. Точилася вона між прибічниками і противниками папської влади: гібелінами (дворянська партія, що виступала за об'єднання країни під владою німецького імператора) і гвельфами (торгово-промислова партія, яка об'єднала прибічників Папи Римського). Після гострих суперечок гвельфи все ж таки перемогли. Але в їхньому таборі не було згоди і вони розділились на «чорних» та «білих».
4.Четвертий учень.
- Данте, як представник старовинного роду, належав до партії гвельфів, її білого крила. Поет відстоював інтереси різних прошарків народу, виступав за об'єднання Італії, вдосконалення суспільного життя. Однак після поразки «білих» у 1302 році Данте було засуджено до страти. Його врятувало тільки те, що він перебував в той час за межами міста. Відтоді йому судилося одвічне вигнання. Життя далеко від рідної Флоренції, від сім ї, без дружини, без співвітчизників стало трагедією для Данте. Осанні шість років він прожив у Равенні, де й помер 14 вересня 1321 року на 56-му році життя.
5.П'ятий учень.
- Найбільш відомий його твір - «Божественна комедія», над якою поет працював зі307 по 1321 рік. В основі сюжету твору лежить подорож героя загробним світом. Складається поема з трьох частин: «Пекло», «Чистилище» і «Рай».В цьому творі поруч із застарілими уявленнями були й прогресивні риси, що відкривали змученому народові перспективи не потойбічного райського життя, а земного, радісного та справедливого.

III.              Рольова гра (Інтерв'ю з Данте).
IV.    Сенкан (короткий твір-характеристика).
1.Данте
2.Активний,    цілеспрямований
3.Творить,    мислить, бореться
4.Найвідоміший      твір - «Божественна комедія» 5.Особистість
V.      Зміст і композиція "Божественної комедії»

1.                                      Вчитель           - «Божественна комедія» Данте - поема про самого Данте і про людство, яке, на думку автора, має пройти шлях очищення, звільнитися від гріховних помислів та вчинків, піднести своє життя до ідеалів Краси, Добра, Гуманізму, Справедливості. - Що таке комедія? Що означало слово «комедія» у часи Данте? Епітет «Божественна» додав до назви інший італійський поет Дж. Бокаччо. - На що він вказує? Підберіть синоніми.
У цьому творі письменник узагальнив найвищі досягнення середньовічної культури і перекинув місток до іншої епохи - Відродження.(Звернення до епіграфа 1). Він, на противагу середньовічної моралі, стверджував, що людина уже на землі повинна усвідомити своє становище, намагатися його поліпшити, звернувшись до прихованих сил у своїй душі. Данте утверджував силу внутрішніх можливостей людини, її здатність до духовного перетворення себе і світу.(Звернення до епіграфа 2).
2.   - 3 яких частин складається поема? («Пекло», «Чистилище», «Рай»), Таким був і уявний загробний світ середньовічної людини. Про пекло як місце покарання грішників писалось у церковній літературі - видіннях. Данте узагальнив ці знання. Алегорична цифра «З», що втілює божественну триєдність, - свідомий задум письменника. Складається твір з трьох частин, кожна частина містить 33 пісні, написані терцинами.(Словникова робота).
3.Демонстрація      схеми «Пекло».
VI.     1. Читання і аналіз пісні 5, з частини 1 «Пекло» 2.Бесіда за прочитаним.
-За що караються грішники у другому колі пекла?
-     Чому опинилися тут Франческа і Паоло?
-    Яке враження справила на поета розповідь Франчески?
-     Чи буде їхнє кохання гріхом з точки зору середньовічної моралі? 3. 3.«Мікрофон»
-        Що ж стверджує Данте? (Що кохання цієї пари справжнє, природне, піднесене. Що люди мають право на земне щастя, на кохання. У 5 пісні хоч і засуджується порушення шлюбної вірності, але водночас це є гімн високому почуттю. Висловлюється віра в необмежені можливості людської природи, в неповторність людської індивідуальності).

VII.     Робота в парах. Скласти сенкан до образу ліричного героя за 5 піснею. 1 1.Мандрівник
2.3амислений, приголомшений
3.Споглядає,     співчуває, страждає
4.Вражений    розповіддю Франчески про кохання
  5.Гуманіст
VIII.      Рефлексія
   -Чи зацікавив вас твір?
-     Що ви дізналися?
 -Що б хотіли ще знати?
Не залишає ця поема нікого байдужими. В Україні перший переклад «Божественної комедії» здійснив І. Франко у 1878 році. До цього твору звертались, перекладали Леся Українка, М. Рильський, М. Бажан, Д. Павличко, В.Коротич, Є. Дроб'язко. Російські композитори Сергій Рахманінов та Петро Чайковський створили оперу і симфонічну поему на сюжет 5 пісні.
Ліна Костенко, українська поетеса, наша сучасниця, присвятила Д. Аліг'єрі вірш. У цій поезії дуже цікавий останній рядок. Як ви вважаєте, яку думку вклала поетеса у ці слова: «Він - Данте. Йому тільки тисяча літ»?
Під вечір виходить на вулицю він,
Флоренція плаче йому навздогін -
Ці сльози вже зайві. Минуло життя,
Йому вже в це місто нема вороття.
Флоренція плаче. Він звідси, він наш.
Колись прокляла і прогнала вона ж,
Високий вигнанець говорить їй ні,
У тебе ж є той кондотьєр на коні.
І площі тієї кільце кам'яне,
Де ти присудила спалити мене.
Вважай, що спалила. Згорів я. Помер,
А ти ж, моє місто,- єдине, одне -
О, як ти цькувало і гнало мене.
Хай ірис цвіте на твоєму гербі,

Дарує їй портфель. Вінків не бере.
Де хоче - воскресне, де хоче - умре.
Одежа у нього з тонкого сукна,
На скронях його молода сивина.
Він тихо іде, він повільно іде.
У нього й чоло ще таке молоде.
Хто скаже про нього - старий він як світ?
Він - Данте. Йому тільки тисяча літ.
IX.     «Коло думок» (Відповіді учнів стають підсумком уроку).
X.          Домашнє завдання: опрацювати статтю підручника на с. 199-201; прочитати пісню ХХХШ; скласти схему 9 кіл пекла (для бажаючих).

Немає коментарів:

Дописати коментар